Методика визначення біологічної врожайності та її структури у проса

Структуру врожайності проса визначають напередодні скошування його у валки. Якщо просо сильно розкущилося, корені переплелися, що утруднює розпізнавання окремих рослин, то для визначення структури врожаю рослини не викопують, а зрізають при землі у чотирьох місцях ділянки (поля): при ширині міжрядь 15 см – двох суміжних рядків завдовжки 83 см (0,25 м²), при 45 см – одного ряду завдовжки 2,2 м (1 м².).

Сніп зважують, підраховують продуктивні й непродуктивні пагони (головний+пагони кущіння), вимірюють висоту (від основи до кінчика волоті) взятих без вибору 25 продуктивних пагонів.

Волоті всіх рослин снопа підраховують, обмолочують, зерно зважують, за різницею між масою снопа й зерна визначають масу соломи.

Листя (листкова пластинка + піхва) обривають, підраховують, зважують.

Визначають вміст вологи в зерні, стеблах, листі. Обчислюють масу 1000 зерен (дві проби по 500 шт.), визначають озерненість суцвіть. Наприклад, на 25 пагонах утворилось 50 озєрнених суцвіть, маса зерна яких становила 129,51 г. Маса зерна одного суцвіття — 2,59 г, маса 1000 зерен дорівнювала 6,72 г. Виходячи з пропорції (2,59x1000/6,72), в одній волоті сформувалось 385 зерен.

Перераховують: на 1 м – кількість пагонів, у тому числі продуктивних; кількість озернених суцвіть, масу зерна (г); на 1 га - масу сирої та сухої речовини (т/га), у тому числі зерна, стебел, листя.

Обчислюють КГЕ (%) та облистяність рослин у процентах. Облистяність культури – співвідношення маси листків рослини до надземної маси рослини (маса листків÷(маса стебел+маса листків)×100%).

Визначають біологічний урожай зерна при стандартній вологості (14%).

Результати узагальнюють (табл. 13.2).

Таблиця 13.2

Біологічна врожайність проса та її структура

Методика визначення біологічної врожайності та її структури у кукурудзи

Аналіз структури врожаю кукурудзи починають з визначення густоти посіву, висоти рослин та висоти прикріплення нижнього господарсько-цінного качана (озерненого не менш як на половину — продуктивного).

Рослини й пасинки (пагони кущіння) підраховують у п'яти місцях ділянки (поля) на площі 10 м² (один ряд довжиною 14,2 м). На цих же рядах на головних пагонах двадцяти рослин вимірюють відстань від поверхні ґрунту до вузла з нижнім продуктивним качаном та до верхівки волоті. Після цього рослини зрізають при землі разом з пасинками, зв'язують і позначають етикеткою сніп.

Сніп зважують, обривають і підраховують листя (листкова пластинка + піхва) та качани; качани (ніжки) звільняють від обгорток. Беруть підряд 25 качанів з ніжками для аналізу.

Визначають вологість вегетативних органів. Для цього із кожного, узятих без вибору двадцяти стебел та ніжок качана, вирізають по 3-5 см у нижній, середній та верхній частинах (із ніжки - один середній відрізок). Відрізки подрібнюють, дві наважки по 5 г висушують до абсолютно сухого стану, обчислюють вологість. Таким же способом визначають вологість листя.

Для аналізу беруть підряд 25 качанів з ніжками. Вимірюють довжину ніжки, качан відрізають, зважають, вимірюють його довжину, підраховують ряди зерен, зерна в ряду й загальну кількість зерен.

Качани обмолочують, зважують стрижні, за різницею між масою качанів й масою стрижнів визначають масу зерна.

Зерно 25 качанів зважують, змішують, відбирають і зважують 2 проби по 500 шт., визначають масу 1000 зерен. Окремо дві наважки по 5 г висушують, визначають вологість.

Для визначення вологості стрижнів від кожного відрізають по 2-3 см у трьох місцях (низ, середина, верх), відрізки подрібнюють, потім зважують двічі по 5 г, висушують до абсолютно сухого стану.

Об'єктивні порівняльні дані можна одержати тільки при визначенні маси сухої речовини стебел, листя, обгорток, стрижнів, зерна.

Обчислюють біологічний урожай сирої та сухої речовини зерна й вегетативних органів, загальний урожай сухої речовини, біологічний урожай зерна при стандартній (14%) вологості. Результати аналізу записують у таблицю (табл. 13.3).

Таблиця 13.3

Біологічна врожайність кукурудзи та її структура

Висоту рослин, висоту прикріплення нижнього продуктивного качана та довжину ніжки продуктивних качанів використовують для порівняльної характеристики гібридів, технологічних операцій тощо, а також ураховують при визначенні оптимального режиму роботи збиральних машин.

Методика визначення біологічної врожайності та її структури у гречки

Для визначення структури врожаю та біологічної врожайності гречки в чотирьох типових місцях поля підраховують рослини: при ширині міжрядь 15 см – з двох суміжних рядків завдовжки 83 см (0,25 м²), при 45 см – з одного рядка завдовжки 2,2 м (1 м²).

На цих же рядках зрізають при землі підряд 25 рослин, зв'язують, сніп позначають етикеткою.

Снопи зважують, підраховують і обмолочують суцвіття. Плоди (зерно) розділяють на три фракції:

1) нормально виповнені стиглі (коричневі)

2) нормально виповнені недостиглі (зеленкуваті)

3) щуплі (порожні) коричнюваті й зеленкуваті.

Плоди кожної фракції підраховують й обчислюють їх відсоток по відношенню до загальної кількості плодів.

Нормально виповнені стиглі й зеленкуваті плоди змішують, зважують і відбирають дві наважки по 5 г для визначення вологості.

За різницею між масою снопа й масою нормальних плодів обчислюють масу незернової частини врожаю.

Стебла 25 рослин подрібнюють, змішують з половою (залишки суцвіть, щуплі плоди тощо), беруть 2 наважки по 5 г, висушують до абсолютно сухого стану, визначають вологість.

За результатами аналізу 25 рослин і кількістю рослин на 1 м². визначають масу зерна й соломи з 1 м², перераховують на гектар й одержують біологічну врожайність.

З урахуванням вологості обчислюють урожай сухої речовини зерна й соломи (незернової частини врожаю) за формулою 13.2.

Визначають коефіцієнт господарської ефективності та біологічний урожай зерна при стандартній вологості.

Результати аналізу представляють у вигляді таблиці (табл. 13.4).

При наявності 75-80 % стиглих плодів розпочинають роздільне збирання врожаю.

При поглибленому аналізі визначають, крім зазначених вище показників, кількість суцвіть у розрахунку на одну рослину, озерненість суцвіття (кількість насінин у суцвітті, шт.), масу та співвідношення плодів різної стиглості в суцвіттях головного та бічних пагонів; висоту рослин, кількість гілок тощо.

Таблиця 13.4

Біологічна врожайність гречки та її структура

Питання та задачі для самоперевірки

1. Які структурні елементи врожайності озимої пшениці? Кукурудзи? Проса? Гречки?

2. Опишіть методики визначення сухої речовини стебел, листків, обгорток, стрижнів та зерен кукурудзи.

3. Розрахувати біологічну врожайність зерна гречки (в т/га) при стандартній вологості (14 %), якщо фактична вологість зернової маси становить 25 %, а маса зерна, що отримана з 0,25 м² дорівнює 30,1 г.

4. Розрахувати облистяність рослин проса, якщо маса листків з 1 м² дорівнює 480 г, а маса стебел – 720 г.

5. Розрахувати кількість та масу зерен одного колоса пшениці, а також масу зерна однієї рослини, якщо маса зерен 25 колосів становить 20,86 г, маса 100 зерен 3,28 г, а продуктивна кущистість культури дорівнює 2,3.

6. Розрахувати урожайність сухої речовини зерна соломи пшениці, її коефіцієнт господарської ефективності та перерахуйте врожайність зерна культури при стандартній вологості за умов, що фактична урожайність зерна 3,2 т/га, соломи 4,1 т/га, фактична вологість і зерна, і соломи 22 %, стандартна вологість зерна 14 %, соломи – 17 %.

Лабораторна робота № 14.
Спостереження за перезимівлею озимих культур

Мета.Ознайомитись з методикою спостереження за перезимівлею озимих зернових культур.

Завдання.

Скласти короткий опис методів визначення стану посівів озимих культур восени та навесні; життєздатності озимини в період перезимівлі.

Завдання для самостійної роботи

Особливості розвитку озимих хлібів восени і навесні

Матеріали та обладнання

Табличний матеріал, слайди, відеоматеріали.

Щоб мати повне уявлення про стан озимих культур під час перезимівлі, за ними ведуть постійні спостереження та при потребі застосовують відповідний захист від тих або інших несприятливих умов, а в разі значного пошкодження розробляють заходи щодо їх весняного підсівання або пересівання ярими культурами.

Спостереження передбачають проведення осіннього, зимового та весняного обстежень посівів озимих культур.